Словник української мови (1937)/жовтило
Зовнішній вигляд
◀ жовтий | Словник української мови Ж жовтило |
жовтина ▶ |
|
Жовти́ло, ла, с. 1) Раст.: а) Anthemis tinctoria L. ЗЮЗО. I. 111; б) Serratula coronata L. ЗЮЗО. I. 136; в) Statice tatarica L. ЗЮЗО. I. 137. 2) Желтая краска, приготовляемая из коры дикой яблони, для окраски пасхальных яиц. НВолын. у.