Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жолуденька

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жолуденька
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жолуденька, ки, ж. = Жолудь. Летіла соя в кінець села, упустила жолуденьку: «рости, рости, дубе, тонкий, високий». Чуб. III. 473.