Словник української мови (1937)/жумрати
| ◀ жукуватий | Словник української мови Ж жумрати |
жумрити ▶ |
|
Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Есть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на весь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.
| ◀ жукуватий | Словник української мови Борис Грінченко Ж жумрати |
жумрити ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жумрати
Борис Грінченко
1937
Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Есть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на весь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.