Словник української мови (1937)/жупання
| ◀ жупанний | Словник української мови Ж жупання |
жупанок ▶ |
|
Жупа́ння, ня, с. соб. от жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чубинський. V. 340.
| ◀ жупанний | Словник української мови Борис Грінченко Ж жупання |
жупанок ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жупання
Борис Грінченко
1937
Жупа́ння, ня, с. соб. от жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чубинський. V. 340.