Словник української мови (1937)/журний
| ◀ журнальний | Словник української мови Ж журний |
журно ▶ |
|
Жу́рний, а, е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: «Не печалься». МВ. II. 121.
| ◀ журнальний | Словник української мови Борис Грінченко Ж журний |
журно ▶ |
|
Словник української мови — Ж
журний
Борис Грінченко
1937
Жу́рний, а, е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: «Не печалься». МВ. II. 121.