Словник української мови (1937)/єдинак

by Борис Грінченко

◀ єдин

Словник української мови Борис Грінченко Є єдинак

єдиначка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Єдина́к, ка́, м. 1) Единственный сын, то же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. Гол. I. 305. 2) Старый дикий кабан, живущий в одиночестве. Вх. Пч. II. 7. См. Одинець 3. Ум. Єдиначо́к.