Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/єдиначка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Є
єдиначка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Єдина́чка, ки, ж. Единственная дочь, то же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Нп. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. I. 130.