Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/єдинчук

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Є
єдинчук
Київ: Соцеквидав України, 1937

Єдинчу́к, ка́, м. = Єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки. Федьк.