Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/єдинчук

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ єдинчик Словник української мови
Борис Грінченко
Є
єдинчук 		єднак ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Єдинчу́к, ка́, м. = Єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки. Федьк.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/єдинчук&oldid=655179