слідком
слідком
|
|
Слідко́м, нар. Слѣдомъ, вслѣдъ. За ним слідком іде. Рудч. Ск. II. 84.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Слідко́м, нар. Слѣдомъ, вслѣдъ. За ним слідком іде. Рудч. Ск. II. 84.