смутний
| смутний |
|
|
Смутни́й, а́, е́. Грустный, печальный, унылый. Хазяїн смутний, все здихає. ЗОЮР. I. 73. В погоду й смутний веселим буває. Ном. № 602. Ум. Смутне́нький, смутне́сенький. Чуб. V. 27. МВ. II. 83.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924