снага
| снага |
|
|
Снага́, ги́, ж. Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ЗОЮР. I. 43. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. Кв.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924