сновигати
| сновигати |
|
|
Сновига́ти, гаю, єш, сновиґа́ти, ґа́ю, єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає. Рудч. Ск. I. 137.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924