сокирка
| сокирка |
|
|
Соки́рка, ки, ж. 1) Ум. отъ сокира. 2) мн. Раст. а) Delphinium consolida L. ЗЮЗО. I. 175. б) Vicia sepium L. ЗЮЗО. I. 141. в) Delphinium ajacis L. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 121. г) — горо́дні. Matthiola annua. Вх. Пч. I. 11. 3) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924