Перейти до вмісту

спарити

Матеріал з Вікіджерел
спарити

Спа́рити, рю, риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. Ном. № 3386. 2) — ши́ю. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. Херс.у. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив. Рудан. I. 37.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924