спарувати
| спарувати |
|
|
Спарува́ти, ру́ю, єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. I. 191.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| спарувати |
|
|
Спарува́ти, ру́ю, єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. I. 191.