спасати

спасати

I. Спаса́ти, са́ю, єш, сов. в. спасти́, су́, се́ш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Єв. Мр. VIII. 35. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе. Ном. № 204.

II. Спаса́ти, са́ю, єш, сов. в. спа́сти, су́, се́ш, гл. Выпасывать, выпасти, давать скоту съѣдать посѣвы, траву. Там чумаки ходять, в руках воли водять, траву спасають. Чуб. V. 964. Треба спасти жито, бо велике вже. НВолын. у. Также: съѣдать, съѣсть (растенія — о травоядномъ животномъ). Зілє спасає сива оленець. АД. I. 33.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924