сприснути
| сприснути |
|
|
Спри́снути, сну, неш, гл. Взбрызнуть. „Ох“ тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| сприснути |
|
|
Спри́снути, сну, неш, гл. Взбрызнуть. „Ох“ тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.