стая
| стая |
|
|
Ста́я, ста́ї, ж. 1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. Шух. I. 185—187. Там в стаї ватаг на флояру грає. Федьк. I. 17. 2) Рядъ. Стая кіп. 3) = Ліса 2. Браун. 16.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924