стилий
| стилий |
|
|
Сти́лий, а, е. Холодный, остывшій, мертвый. Употр. какъ бранное слово. Хоч не кличу, все чує: нехай стилий ночує. Чуб. V. 198. До сти́лої ма́ми. Чортъ знаетъ сколько! А на школі горобців до стилої мами. Рудан. I. 61.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924