й на інтервенцію митрополита Яворського Петро підтвердив її року 1701-го. Таким чином правне становище школи полїпшилось, але внутрішній науковий зміст залишався ще далеко позаду вимог доби. Виникла потреба іншої школи, яка б давала ширшу освіту. Це визнавалось всіма свідомішими людьми України. Треба було тільки знайти відповідний момент для здійснення думки…
Доба Єлисавети — доба сподівань, яким одначе не щастило здійснитись. Конкретизація думки про таку високу школу в Україні припадає на рік 1760-й. Тим роком датовано цікавий документ, — проєкт заснування університету в місті Батурині („Проектъ къ Учрежденію Университета Батуринскаго, 1760 года. Писанъ Гр. Ник. Тепловымъ для графа Гетмана“, див. „Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ“, 1863 р., кн. II). Є це також один із тих починів, яким не пощастило здійснитись.
Рік 1760 — останній рік шанування останнього гетьмана України, Кирила Розумовського. Події, що зайшли в наступному році, звели почин його нанівець. Проєкт лишився невтіленою думкою. Однак це не зменшує цікавости до нього, — це документ українського життя, при студії якого перед очима пересовується низка постатей, стають події, що давно відбулися, в'яжуться в цілість, даючи образ доби.
Олексій Розумовський, Кирило Розумовський, Теплов. Кар'єра Розумовських, сподівання української старшини в звязку з нею, московська політика в Україні і в Московщині. Ось ці особи, події та обставини, що виникають при студії проєкту, що безпосередньо чи посередньо впливали як на самий факт творення документу, так і на його характер.
Головними особами творення проєкту є гетьман Кирило Розумовський та Григорій Теплов. Освітити обличчя цих двох людей є завдання дослїдника, щоб з'ясувати ролю й значення кожного з справі творення Батуринського Університету. Не вдаючись у глибші студії, вкажемо однак на головні моменти з їхнього життя та риси їх характерів. Отже, особа самого гетьмана, його кар'єра та становище. Кирило Розумовський, молодший брат Олексія, народився 18 березня 1728 року на хуторі Лемеші Козелецького повіту на Чернігівщині. Завдяки властивості свого брата, що „посреди всѣхъ упоеній такой неслыханной фортуны остался вѣренъ себѣ и своимъ“ (Васильчиковъ: „Семейство Разумовскихъ“), дістався до двору. Олексій Розумовський старанно дбав про освіту брата. Року 1743 Кирило, тоді 15. літній юнак, виїхав за кордон — „дабы ученіемъ наградить пренебреженное понынѣ время, сдѣлать себя способнымъ къ служенію Ея Императорскому Величеству и фамиліи своей принести честь и порадованіе“. Їхав Кирило Розумовський у супроводі приставленого до нього вихователя Гр. Тєплова. Перед від'їздом юнак дістав від брата інструкцію, в якій поручалося йому: страх Божий, стриманість, моральність, пильність до науки та послух вихователеві. Два роки подорожував він. Побував у Берліні, Данціґу, Кеніґсберзі та Ґетінґені.
