Ця сторінка вичитана
латифундій[1] і потенційно опинилася серед невдоволених прошарків суспільства. Таким чином, інтереси обезземеленої шляхти, опозиційної до панівних верхів, збігалися з платформою козацтва і об'єктивно відповідали загальнонародним інтересам, підсилюючись спільним почуттям релігійного і етнічного антагонізму. Ці чинники стали підставою активної участі дрібної шляхти центральних українських воєводств, насамперед Київського і Брацлавського, в антикатолицькій опозиції, розвиткові культурно-освітнього руху, а також у Визвольній війні українського народу.
- ↑ Яковенко Н. М. Склад шляхти-землевласників Київського воєводства напередодні визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. // Феодалізм на Україні. — К., 1990. — С.90.
