Сторінка:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu/11

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

с.Куропатники поруч Бовшева (за інформацією Л.Крушельницької).

Окрему групу латенських старожитностей зі Східної Галичини становлять монети, фібули й прикраси. Так, з Теребовлі походить імітація тетрадрахми Лісімаха (IV ст. до н.е.), а з села Скоморохи скарб срібних і золотих монет імітацій тетра- драхм Філіпа II Македонського — та кістяний браслет. У Сокалі знайдено горщик із кельтськими золотими монетами, а в с.Липівці монету Александра Великого. На особливу увагу заслуговує бронзова шийна гривна із зубцями по краях зі с.Залісся на Тернопільщині (рис. II,1). Цікавими є ряд бронзових і залізних фібул середньо-ранньолатенської схем із Дублян біля Львова, Городниці (рис. 1,3; рис. II,2), Стефанівки та інших пунктів[1].

Великий інтерес викликає срібна фігурка у вигляді голови бика, знайдена у ріці Сян у с.Радимне поблизу Перемишля 26 червня 1826 р. Фігурка рясно оздоблена геометричним врізним орнаментом. З надзвичайною вишуканістю вимодельовані довгі роги, які на кінцях прикрашені двома великими кульками (рис. II,3). Дослідники припускають культове призначення цієї фігурки, а її датування визначають у межах пізнього Латену[2]. Додамо до цього, що в селі Медика, яке розташоване майже поруч з місцем знахідки Голови бика, виявлено срібну кельтську монету, а в с.Трепче в цьому ж районі ще одну кельтську монету: золотий статер, карбований у другій чверті II ст. до н.е.[3] Зауважимо, що в околицях Перемишля дотепер знайдено одинадцять пунктів латенського часу. В окремих з яких є графітова кераміка: Сірокошці, Фредропіль, Вітошинці, Острів, Богохвали[4]. Скупчення згаданих пам'яток в околицях Перемишля, на думку м.Парчевського, пов'язане з наявністю тут урожайних лесових грунтів, стратегічно вигідним розташуванням цих місць на перехресті важливих транскарпатських шляхів, а головне з численними виходами соляних джерел і можливістю їх експлуатації[5]. Т.Сулімірський, даючи своє пояснення концентрації пам'яток II ст. до н.е. початку н.е. в околицях Ясла, Кросна і Сянока, вважає їх споріднени-

  1. Бандрівський М. Кельтські урбаноніми у Верхньому Подністров'ї // Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. — Львів, 1992. — Вип. 1. — С. 40-42.
  2. Antoniewicz W. Srebrna głowa byka z Sanu // Wiadomości Archeologiczne. — Warszawa, 1954. — Т. XX. — S. 236-266.
  3. Woźniak Z. Monety celtyckie z ziem polskich // Wiadomości Numizmatyczne. –Warszawa, 1967. – T. XI. – S. 227, 21.
  4. Parczewski M. Denkmäler der Latenekultur von Bachórz am Mittell auf des San (Südostpolen) II Beiträge zum raudbereich der Latenekultur. — Warszawa-Kraków, 1978. — S. 136-137.
  5. Там же. — S. 151.