Рис. III. Кельтське житло біля с. Бовщів Галицького району Івано-Франківської області (розкопки Л. Крушельницької 1962 р.)
Рис. IV. Кельтське житло біля с. Бовщів Галицького району Івано-Франківської області. Матеріали із заповнення житла (розкопки Л. Крушельницької 1962 р.)
У контексті порушеної проблеми особливого значення набирають висновки О.Трубачова, який проаналізував гідронімію басейну Дністра і Бугу. Привертає увагу карта гідронімів і топонімів західнобалканського кельтського та ілірійського походження, які утворюють густе гніздо на території Східної Галичини і майже невідомі у напрямках на схід і південний схід[1]. Отже, ядро згаданого топонімічного пласта лежить на території, де Птолемей зафіксував давні кельтські топоніми і де, власне, виявлені археологічні пам'ятки. Найімовірніше можемо їх пов'язувати з кельтами. Наведені дані підтверджують уже призабуте нині припущення Л.Нідерле: “...Досить значне число кельтських назв у топоніміці рік Прикарпаття, кельтські назви міст, вказані Птолемеєм і, врешті, кілька назв племен свідчать про те, що землі в Прикарпатті піддавались у III-II ст. до н.е., принаймні частково, вторгненню галлів”[2].
