Перейти до вмісту

Сторінка:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu/144

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Зусилля академіків дещо зрушили з місця питання про поліграфічну базу УАН, і 25 січня 1921 р. Рада Народних Комісарів УСРР видала постанову “Про Українську Академію наук”, одним з пунктів якої передбачалось “передати у переважне користування Академії наук досить оснащену друкарню в Києві та забезпечити її папером для академічних видань”[1]. Шляхи реалізації цього урядового нормативного акту випрацьовувались на Спільному зібранні УАН 21 лютого 1921 р. Одностайно було визнано, що поліграфічне устаткування типографії “Друкар” найбільшою мірою відповідає вимогам для видання академічних праць. У прийнятому рішенні зазначалось, щоб “ні в якому разі не згоджуватись на друкарню “Час”, коли б трест “Києв-Друк” дав на вибір одну з них”[2].

Перспектива мати власне видавництво спонукала академіка Д. О. Граве звернутися до керівництва УАН з пропозицією створити загальноакадемічний Редакційний відділ з покладанням на нього функцій редагувати праці Академії до друку, перекладати класичні твори іноземних авторів тощо[3]. Деякі відділи виступили проти централізації видавничої справи, і тому більшістю голосів Спільне зібрання УАН 4 квітня 1921 р. прийняло рішення про передчасність створення такої академічної структури[4].

Навесні 1921 р. в систему Академії влилось УНТК, яке мало у своєму розпорядженні невелику, пристосовану суто для видання наукових праць, друкарню. В той час вона була фактично єдиною поліграфічною базою, яка давала життя працям УНТК, УАН, Сільськогосподарському комітету України.

Проте урядовці діяли за принципом: “Права рука дає, а ліва відбирає”, і згодом устаткування друкарні УНТК було демонтовано, а сама вона опечатана[5]. Академія наук заявила рішучий протест[6] і академік А. Ю. Кримський надіслав у відповідні інстанції лист, у якому наголошувалося, “що позбавлення державних наукових установ друкарні було б в сучасних умовах важкою втратою для розвитку української культури”[7]. Протест УАН залишився поза увагою урядових чиновників. І в складних умовах, коли чисельність академічного персоналу скоротилась з 606 до 147 науковців, а заробіток ор-

  1. Книга и книжное дело в Украинской ССР. Сборник документов и материалов. 1917-1941. — K., 1985. — С. 49.
  2. АІР НБУ НАН України. — Ф. 1. — Од. зб. 26198.
  3. Там же. — Од. зб. 26204.
  4. Там же. — Од. зб. 26026.
  5. Там же. — Ф. 36. — Од. зб. 590. — Арк. 18.
  6. Там же. — Ф. 1. — Од. зб. 26213.
  7. Там же. — Ф. 36. — Од. зб. 590.