Численні в південній Україні на Чорноморському й Озівському узбережжі озера та лимани здавна цікавили були дослідників. Здобування соляних запасів, а так само й цілющих грязів за допомогою випарювання сонячним теплом, перспективи дальшого використовування озерної ропи на те, щоб видобувати магнезійні солі та бром, примушують оце нас звернути увагу держави й усенького громадянства на необхідність усебічно вивчати й використовувати наші озерні багатства.
Численні різних авторів, а серед них і наші, досліди над хімічним складом води й грязів порозкидувано в різних виданнях, що декотрі з них поробилися вже бібліографічною рідкістю. Це приневолює нас об'єднати в одній книзі всі праці як наші, так і инших авторів, присвячені гідрохімічним дослідам над солоними озерами та лиманами України, суміжних Півн. Криму й Басарабщини, а так само Кубанського узбережжя Озівського моря.
Радіологічні досліди над ропою й грязями почали були ми р. 1911. Всебічніше досліджувати їхню фізично-хімічну природу заходилися ми з 1915 р., саме коли під нашим проводом зорганізовано першу озерну експедицію. Працювала вона на узбережжі Чорного й Озівського морів геть аж до 1918 року. Кошти на цю працю дало земське та міське самоврядування, а на Кубанщині — Військове Козаче Правління.
Протягом 1919–1921 рр., через тодішні умови, всеньку увагу нашої дослідчої праці зосереджено було на одеських лиманах, де систематично спостережувано фізичні прикмети й хімічний склад ропи.
Роботі цій допомагало Управління Одеських Курортів, що саме під той час було організувалося.
Року 1922 за участю геолога В. І. Крокоса, що провадив був гідрогеологічні досліди, зробили ми хімічну аналізу й радіологічні виміри над ропою й грязями Слов'янських озер, поклавши цим початок дальшим роботам на инших українських курортах.
За чималою допомогою загального характеру, а так само матеріяльною од Головного Курортного Управління РСФРР, ще й од Управління Українських Курортів переведено низку робіт над вивчанням хімізму ропи та грязів із солоних озер навкруги Одеси, Слов'янського, Бердянського та Голої Пристани.
Щоб з'ясувати, які умови для користування грязями найкращі, пильно повиучувано ті зміни в фізичних та хімічних прикметах грязів,
