що повстають, коли їх перепустити через грязьолікарні, а так само й після регенерації.
З 1925 року ми знову досліджували склад ропи й грязів у низці українських перед тим не досліджуваних озер; найширше ці роботи розгорнуто в 1926 р., коли охоплено ще й район Сивашу.
У звязку з тим, що впущено морську воду до Куяльницького лиману, почато систематичні досліди над хімічним складом ропи. Одбувалися ці досліди протягом усенького літа ще й початку осени тоді вже, коли впуск було припинено.
У дослідчій праці на місцях (в експедиціях), а так само в розробленні зібраного матеріялу під моїм керуванням брали були участь такі співробітники Радіологічної Лабораторії Технічного Т-ва (згодом Хімічно-Радіологічного Інституту Н. Т. У. в Одесі): Г. К. Савченко-Більський (помер 1918 р.). В. В. Бурксер, Е. В. Гернет, К. Г. Бронштейн, М. Я. Пішеніна (померла 1919 р.), В. І. Спіцин (помер 1922 р.), Н. В. Комар, С. Г. Рубльов, В. П. Малицький, Д. Е. Островська, А. І. Гольденберг, Я. Г. Гурович, В. Л. Рутковська.
Вважаю за свою любу повинність щиро подякувати всім тим установам, котрі давали необхідні кошти й допомагали нашим працям над виучуванням озерних багатств України.
