Ця сторінка вичитана
Ще в полон не брали тоді, —
Приліпили його до стовпа…
На землі від крови рудій
Кривава ропа…
А він був молодий такий!
Цілував, мабуть, гаряче…
Довго, довго йому круки
Випивали світло з очей!
А тепер там зійшов полинь.
Телеграфні стовпи…
Загубився селянський син, —
Відробив!
