Ця сторінка вичитана
Там, де полягли вони за волю,
Буряки тепер для цукроварні.
І не треба сліз. Не треба болю.
— Иншим дні прозорі, тихі, гарні.
Скінчено. Записано. — І крапка.
— Спочивайте, стомлені над міру!
…Розгортає знов іржава сапка
Землю від утоми сіру.
