Сторінка:Євген Плужник. Дні.pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

 І ось ляжу, — родючий гній, —
На скривавлений переліг...
— Благословен єси, часе мій!
Навчи мене заповітів своїх!

Розцвітайте, нові жита!
 А на кожному колосі — мука моя…
О, во-істину час ратай!
Славословлю його ім'я.

Благословен єси, часе мій!
О, жорстокий! І весь в крові!
— Це нічого, що я мов гній —
Під посіви твої нові!

— Бо ось вірю, зросту колись, —
І до когось вітрами, — жни!
… Серце, серце моє! навчивсь
Тишини…