бутовими умовами, що не дозволяло довести робітничі кадри до потрібної кількости;
е) брак будмеханізації та грабарів. Слід, проте, відзначити, що дуже значною мірою причини неповного виконання пляну капітальних робіт лежать у роботі самих залізниць, які не провели своєчасно низки організаційних і господарських заходів, що забезпечують цілковите освоєння накреслених капітальних робіт.
Наслідком цього по всіх залізницях є значна кількість хиб, які треба ліквідуватив першу чергу в 1932 р.
Звертаючись до окремих категорій робіт слід указати на такі найвідсталіші ділянки, що мають першорядне значення для підготови залізниць до сприйняття чимраз більшого вантажообороту.
а) Другі колії. Головним чином через брак укладального матеріялу (рейок і злежнів) низку ділянок не здано в експлуатацію (наприклад, перегони Дронове–Мочалинська, Депрерадовка–Кипуча, Заосколля–Мовчанове на Південних залізницях). Низку інших ділянок у зв'язку із труднощами з грабарями та організаційними неполадками навіть не підготовано до укладання (наприклад, ділянка Основа–Льгов). Загальний процент виконання робіт по других коліях — 66% (Півден. — 70%, Катерин. — 69%, Південно-Західн. — 54%).
б) Станції та вузли. Загальний % виконання пляну — 66 (Півден. — 67%, Катерин. — 82% і Півден.-Західн. — 26%).
в) Водопостачання. Загальний процент виконання пляну — 71 (Півден. — 71%, Катерин. — 69%, Півден.-Західн. — 91% .
г) Житлобудівництво. Загальний процент виконання пляну — 61 (Півден. — 65%, Катерин. — 50%, Півден.-Західн. — 60%).
а) Рейки. За річної потреби на рейки 96139 тонн НКШ вилучило для залізниць України фонд тільки в 33578 тонн, цебто близько 35% потреби.
