Цих матеріалів (останніх) так само мало постачено і решті залізниць.
Крім перелічених матеріялів, на залізницях є значні труднощі і щодо інших дефіцитних матеріялів (лісових, цементу тощо).
Не зважаючи на те, що з вилученням транспортово-споживчої кооперації із загальної споживчої кооперативної системи (постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР у січні 1931 р.) харчове постачання залізничникам поліпшилося, проте, під кінець 1931 року належне постачання не було організаційно налагоджено, а саме: за IV кварт. по залізницях України замість встановлених за контингентом 1.009.100 пайків відпущено 907.700, — цебто недодано 11%.
На 1 квартал 1932 р. недодержано 15%. Ураховуючи, що місцеві заготівлі (головним чином городини) ще не посідають належного місця у робітничому постачанні, слід визнати, що громадське харчування та харчове забезпечення транспортників на виконання урядових постанов вимагає особливої уваги з боку керівників партійних та професійних організацій транспорту.
Окремо слід відзначити потребу поліпшити постачання сезонника.
Слід відзначити незадовільний стан постачання промтоварів, для поліпшення постави чого ТСТ має вжити низку відповідних заходів.
Брак кадрів на залізницях України на 1 січня 1932 року визначається такими цифрами:
а) по вищій кваліфікації є 1138 чол., або 24,6% від потреби, за забезпеченности лінії на 15,3%, а дирекцій на 32,2%;
б) по середній кваліфікації є 1402 чол. або 19,8% від потреби, за забезпеченности лінії на 18,5%, а дирекцій на 30,1%.
