Сторінка:Іван Гнида. Червоний Кобзар. Збірка пісень і поезій робітничих (1914).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено



Гей разом, братя, всї до бою
Щоб думка всїх одна вела!
Де ж найде хто такую зброю,
Щоб вільний люд зломить могла?
Щоб вільний люд зломить могла?
Хай росте, хай гримить, і т. д.

Тиранів геть із глитаями!
Хай згине рабський сьвіт старий!
Сотворим вільними руками
Нове життя і лад новий!
Нове життя і лад новий!
Хай росте, хай гримить, і т. д.


РОБІТНИЦКА ПІСНЯ.

Що-божий день ми встаємо з півнями;
Ще сьвітять ся по містї лїхтарі,
А голод нас жене в підземні ями,
Бо ми на те відвічні шахтарі.
Працює спина, плечі ноги й руки;
Вже й сил нема, а все рвемо кремінь…
Щож нам придбав наш труд важкий та муки?
На старість лїт без крихти хлїба гинь!
Поєднаймось з братом брат,
Зачернім лише по чарцї!
Хай грімлять
Із гармат