Не арфами — фанфарами!
Ревіть! Ревіть! Валторни!
У Гарлемі! У Гарлемі!
І полісмени! Чорні!
А ввечері — рекламами
Гергочуть спрагло гони.
І ліхтарі у Гарлемі
Вовтузяться червоні;
Алеями бульварними —
Жагучі суховії:
Найбільше ж є у Гарлемі —
Чорних повій.
І юрбляться отарами
Чепуруни тендітні;
Ще більше є у Гарлемі
У чорних — чорних злиднів.
І де-не-де примарними
Шматками суне сумнів,
Що 'дним криваві в Гарлемі,
І іншим — злотні струмені;
Що, може, і програли ми
На Марні й під Верденом,
Що, може, треба в Гарлемі
Нових боїв злиденним,
Щоб клич новий у Гарлемі
Ha світ
Прокричали
Антени:
