„DZIENNIK LWOWSKI“ в повідомленні під наголовком KOMPROMITUJACY ZAMACH NA POMNIK OBPONCOW LWOWA W PERSENKOWCE твердить, що динамітовий набій жодної шкоди пам'ятникові не завдав.
Ставлячись і до цієї газети з однаковою повагою, як і до перших двох, ми приймаємо й її додаток з подякою, адже й він також допомагає нам дійти істини, яка не лише для Платона, а й для нас дорожча над усе.
Натуральнє!
І ще доведеться на хвилинку затриматися на тих пострілах, що їх пустили провокатори в груди вартовому й ранили його одним пострілом в пахву, як каже „SLOWO POLSKIE“, або просто в ногу, як каже „DSIENNIK LWOWSKI“. Отже цих пострілів було пущено провокаторами в груди вартовому коло шести, як повідомляє „SLOWO POLSKIE“, або, „вірніше“, коло десяти, як повідомляє „CHWILA“ або, „ще вірніше“, їх було незлічима кількість і вартовий був формально засипаний тими револьверними пострілами, як повідомляє „DZIENNIK LWOWSKI“ (…„zasypany sostal formalni strzalami rewolwerowymi“).
„Вияснивши“ таким чином усі неясні пункти нічного злочину провокаторів, погодивши все, що здавалося нам спочатку протиріччям, повернімось до злочинців, що зникли в напрямку подвір'я полковника Снядовського. Тут вони, значить, ізникли, а коли на ґвалт полковникових псів вийшов половий Цимбала, стрельнули три рази в нього й потім утекли.
Вони втекли, але цього мало.
Та сама рука, що допустилася варварського вчинку на Персенкувцє, накерувала ще й інших злочинців в подвір'я Політехніки, де атраментом було облито плиту з написом на пам'ятнику „Орлят“ (Orląt).
