В такий самий спосіб розбито й висаджено вікна в будинках українців-адвокатів тощо.
І тут дійшла черга до секретаріяту УНДО, що на вулиці Костюшка. Сердешна партія! Вона вже мало була не договорилася з фашистами, а тут погром. Сердешній партії також вищербили кілька шибок і, голівне, не тільки скаламутили той блаженний спокій травлення, в якому вона перебувала, не зважаючи на голодне урчання кишок того ж таки західньо-українського пролетаря й селянина, а ще й перервали метушню договорів з Пілсудським. Отже УНДО перекапустили справу, але я певен — це не турбує вас, шановний читачу, бо ви ж прекрасно знаєте, що є на світі „щасливі“ партії, яких зобідити не дасть буржуазія, аж доки вона сама існує. УНДО ще матиме час поторгуватися з фашистською буржуазією Польщі…
18
Хвала богові, ми покінчили з газетами, сприймаючи їх під кінець уже по свойому Ми довідалися з них про все, що нас цікавило, і тепер могли б узяти в руки олівці й підрахувати ті сотні тисяч злотих, що в них, може, вкладається вартість погромленого й побитого; ті сотні тисяч злотих, що, родившись свого часу із мозолів робітника й селянина, потрапили пізніше до кооперативного „Маслосоюзу“, чи до „Просвіти“, чи до редакції „Діла“, чи, нарешті, і до самого секретаріяту УНДО, і оце на наших очах розвіялись, як дим, як пара з вуст наших соплеменників, що молилися в церкві Юра…
Але ми не хочемо цього робити. Себто ми не хочемо займатися аритметикою. Адже в природі ніщо зникнути не може… Тільки все набирає з часом
