Середа, 7 листопада.
З округа. Веддінг. Великі відкриті збори в Фарусзелен 1, Мюллерштрасе. Початок 19-30. Перед тим демонстрація, збиратися 18-30, Леопольдпляц.
Далі — четверта, дванадцята, сімнадцята, вісімнадцята, двадцята округи… Штегліц, Ліхтенберґ, Вайсензее, Райнікендорф… Скрізь по всіх бецирках — збори, виступи, свята…
Я ще раз уважно перечитав. Потім почав за допомогою „зухера“ шукати на пляні Берліну Гауптштрасе. І знайшов її на IV лінії, під цифрою 28, літера „z“.
5
На воротях — усередині подвір'я — мене зустріли дві жінки. Це були робітниці з якоїсь фабрики. Одна — ще зовсім молоде дівча, а друга — уже виснажена, літня жінка. Вітер розкидав їм поли й волосся на непокритих головах. В одній руці кожна з них тримала жмуток паперів, а другою намагалася як-найзручніше приладнати поли, боронячи їх од вітру. Вони жваво про щось розмовляли, та, як тільки я зовсім наблизився до воріт, вони обидві замовкли.
— Будь ласка, де вхід? — запитав я.
— А вам куди? — спитала жінка. Дівчина ж додала:
— На свято?
— Атож, — відповів я. — Чи не будете ласкаві показати мені, де саме тут будуть збори?
— Просто й ліворуч.
І жінка, показавши рукою на низенький „гартенгауз“, дала мені один папірець із тих, що вона тримала в лівій руці. Я одійшов два кроки і, розгорнувши його на світлі, почав читати:
