1
Тридцять першого жовтня 1928 року „Радторгфлот“ на майдані Тевелева пізно зачинив свою контору.
Безщасний співробітник, що виписував нам квитки! Ні ми, ні він сам не сподівалися, що обійдеться так добре і що за якихось вісім годин роботи він таки подолає всі труднощі, знайде всі пункти нашого маршруту і таки проштемпелює колись наші „фаркарти“…
Одначе він подолав…
Слава тобі, „Радторгфлоте“, на майдані Тевелева, і твоїм кваліфікованим співробітникам … Якби не треба було збиратися в дорогу, я проспівав би їм панегірика. А так вони (власне — він, один отой нещасний співробітник) забрали мені не тільки час, потрібний для панегірика, а й нерви, кілька ниточок нервів і кілька грамів венозної крови, бо чистої у мене вже не залишалося ні краплі після того, як я вдвадцяте прибіг до „Радторгфлоту“… Та хто шкодуватиме за такими дурницями, як кілька грамів венозної крови?
Слава тобі, „Радторгфлоте“, і твоїм кваліфікованим співробітникам…
