поза тим займалися будовою приватних домів та державних будівель.
Стіни церков прикрашувались фресковими малюнками, мозаїкою та іконами, долівка була часто роблена з камяних плиток, в малих церквах часто мала декорації з поливаних цеголок різної форми. Крім того великої слави в той час придбали собі наші емальові вироби, що стояли на другому місці в Европі. З емалії вироблялись образки Христа та медальйони святих. Чудова ювілерська робота в золоті та сріблі, що тоді розвинулась підо впливом грецької, обслуговувала потреби як церкви так і світських людей. Безперечно, і до приняття христіянства мистецтво мусіло в нас розвиватись. Але аж із прийняттям христіянства разом із чужими високо-розвиненими зразками наші мистці дістали поштовх до ширшої і всесторонної творчости. В ті часи мистецтво служило передусім потребам церкви, з якого церква робила засіб свого впливу на маси. Світські особи потребували мистецтва передовсім для вдоволення своїх особистих естетичних почувань. Тому то мистецтво виходить у нас на світло денне з княжих теремів і боярських замків щолиш із прийняттям христіянства. Тоді воно стає перед очі найширшим масам „руської землі”, та й стає власністю всього народу, що видав із себе такого геніального вождя, яким був Володимир В.
Так само, як справа з христіянством і мистецтвом у старій княжій Україні, малась справа і з наукою й освітою. Це була справа приватна деяких боярських родів. Широкі торговельні звязки Києва і ціла княжа Україна у IX і X ст. ст., далекі воєнні походи над Каспій, у Кавказ, у надволжанські простори, на Балкани, де в той час була найкультурніша держава Европи, і безпосереднє сусідство з нею через Чорне море і її кримську колонію на північному березі Чорного моря, мусіли сприяти розвиткові культури у київській державі з часів перед Володимиром. Отже не були чужі княжій Україні і здобутки наукової думки тих часів. Але як ми сказали, зацікавлення наукою в ті часи мало характер індивідуальний. Напевно в ті давні часи були в Києві й інших більших містах України приватні вчителі, що вчили боярських дітей читати й писати і бодай підставових відомостей з математики та й щось трохи з географії. Наука читання та писання відбувалась напевно при помочі мистецьких творів античних письменників чи й пізніших з похристових часів. Боярські роди, прийнявши
26
