і взаємної боротьби. Рівнозначною державнотворчою силою за Володимира стала одна культура, що йшла з Греції безпосередньо і посередно через Болгарію, а перетворена генієм української раси лягла в основу кристулізування душі українського народу. Про знищення княжих родів і обсадження їх столів своїми синами ми вже згадали. Це також був поважний крок уперед, що ліквідував племінні різниці, а серед племен неукраїнського походження на довгий час нищив осередки сепаратизму і опозиції супроти Києва. Але спинимось трохи над справою церковної організації за Володимира в київській державі. До сьогодні ще не скінчено спору, чи перший митрополит України мав осідок у Києві чи Переяславі. Скупі та й неясні відповіді маємо в цій справі, та історик Грушєвський твердить, що перший митрополит таки мусів бути в Києві, тільки ж, що рівночасно настановлено другого в Переяславі. Крім митрополитів настановив Володимир єпископів у Новгороді, Чернигові, Ростові, Володимирі В., Білгороді, Полоцьку та Туровську і Тмуторокані, що входила в склад київської держави, де були єпископи з давн. часів ще у VIII в. Річ ясна, що нижчі церковні чини мусіли бути призначені в менші міста та села. Таку велику кількість духовників не міг виховати Володимир у своїй державі за короткий час, бо до прийняття христіянства ніде було їх вивчити. Але низове духовенство спровадив Володимир передовсім з Болгарії, а частинно з Криму, що віддавна був зукраїнізований, дарма, що під грецьким володінням.
У звязку з розбудовою церковної справи стояло тісно питання мистецтва й науки.
Там саме, де шукав Володимир за зразками Христової віри та церковної організації, найшов і зразки для мистецтва на Півдні. І тут знову зустрічаймось із назвою міста Корсунь. Іменно Володимир Великий, зайнявши Корсунь, крім священиків, казав забрати звідти чотири бронзові фіґури коней та дві людські статуї і привіз їх до Києва. Тут звелів їх поставити на репрезентативному місці у сусідстві Десятинної церкви та княжої палати. Крім того, казав він забрати також звідти й ікони. Безперечно, що тих зразків мусіло бути далеко більше, одначе память про них до наших днів не доховалась. Але про що памятає наш старий літопис так це про те, що Володимир спровадив грецьких майстрів до будови та прикрашування церков, які
25
