Аджеж св. Кирило бував особисто в Херсонезі (Корсуні) і тут складав свою кирилицю. При цій нагоді напевно цікавився нашими предками та їхньою мовою і навязав контакт із знатнішими русичами. Цей контакт піддержували потім його наступники. І напевно, коли які церковні книги читали христіяни княжої України до часів Володимира В., то певно це були передовсім церковні і всякі інші книги писані кирилицею на староболгарській мові, що була майже зрозуміла для наших далеких предків.
Тільки тим можна пояснити факт, що зерно Володимира Великого, яке він засіяв на культурному полі українського народу в так скорому часі видало такі чудові плоди, про що й свідчить могутня постать Іларіона — київського митрополита-українця. Також треба згадати, що Володимир Великий ввів у київській державі золоту і срібну монету. З одного боку тієї монети видніє фіґура Володимира Вел. в царському одягу з тризубом, а з другого образ Ісуса Христа. Введення дзвінкої монети було тим чинником, що посунуло вперед господарське життя країни та усправнило її внутрішню торгівлю. Зовнішня торгівля мала характер обмінний. Гроші, биті Володимиром, появились із прийняттям і поширенням христіянства в українській державі княжих часів. Це є перші зразки української монети, що доховались досьогодні, хоч існує переказ, що гроші пробував чеканити вже батько Володимира Святослав.
28
