полізла за стіл и сіла на покуті, запишавшись та втеряючи губи хусточкою.
Хата була дуже низька. Маленькі віконці були ніби сліпі. Через старі шибки, вкриті зеленими та червоними плямами, невидно було навіть неба. Стара лежанка с каміння неначе присіла й розъіхалась. Каміння повитинались з неі, як сухі ребра в худоі шкапи. На полу в кутку стояла стара невеличка скриня. Стеля ввігнулась, а серед хати стояв тонкий побіляний стовп: він підперав сволок.
Кайдашиха гордим оком окинула хату и обернула голову до образів. Іі червона, високо завязана хустка на голові придавила коліна святій Варварі на чималому образі. Вона одсунулась од образа и сіла проти вікна.
Малі діти поставали серед хати и повитріщали на Кайдашиху оченята. Коло дітей терлась кішка, обстрижена од голови до самого хвоста. Кайдашиха глянула на дітей, глянула на чорнобриве Мелащине лице и трохи помякшала. Вона любила дітей.
— Чом ти Лавроне, не сказав, що в моіх сватів є маленькі діти. Ото який же ти! Я була б вам, діточки, привезла гостинця. В мене ж є й горішки, є мед и мак; була б спекла маковників. Ото Боже мій! бідкалась Кайдашиха.
Діти пороздявляли роти. Горішки й маковники залоскотали у іх ротиках. Вони дивились на богату тітку и все ждали, що спід іі поли от-от посипляться горішки, а с пазухи повискакують маковники.
— Оце Боже мій! не взяла дітям нічогісінько. Нате ж вам хоч по шажку.
Кайдашиха витягла с пазухи хусточку, розвязала узел и роздала дітям по шагу. Діти дивились на шага и не знали, що з ними робити.
— Чи можна, мамо, істи дзеню? спитала маленька дівчина и полизала язиком свою дзеню.
— Не бери, серце в рот, тхе! сказала Кайдашиха.
— Кака дзеня! як би маковників, сказав хлопчик. Мамо! хочу маковників, зарепетувала дівчинка.
— Які в тітки жовті ноги, неначе в нашоі зозулястоі курки, сказав голосно, але ніби про себе, старший хлопчик.
— Хто видав так говорити. Ось я тобі дам. Идіть собі гуляти на двір, сказала Балашиха и випровадила дітей с хати.
Балаш с Кайдашом посідали кінець стола и почали розмовляти про жито та пшеницю, про сіно та про ярину. Кайдашиха послала найстаршого хлопця до шинку по горілку.
