переложив „дословно“ те, що наводить, а пійшов за церковним перекладом, і не цураючись „дяківщини“, лишив слово „невидима“ а слово „неустроена“ переложив „невпорадкована“. Може ту й складач поперекручував,[1] але, як би др. Франко знав „порядно“ грецьку мову, то при коректї, або й опісля, певно запримітив би такі калїцтва мови, і поправив би, щоб не вийшла така нїсенїтниця.
Але ж і грецький переклад „ао́ратос кай акатаске́вастос“ не передає докладно єврейських слів „тогу вабогу“, як се доказують инші переклади, а між ними і наведені переклади біблїйного товариства, бо в них сказано, що земля була: „wüste und leer, безвидна (без виду) и пуста, niekształtowna i próźna, neslična a pusta, без обличја и пуста, waste and void, sans forme et vide, deserta et vacua, inanis et vacua“.
Коли розважимо, що біблїйне товариство за 100 років свого істновання видало досї до 320 мілїонів корон на переклади і розширюваннє сьв. Письма, та що над тими перекладами працювали і найбільші знавцї єврейської мови, не такі, як др. Франко, то не будемо сумнїватись, чи розуміти нам „тогу вабогу“ так, як стоїть в грецькому перекладї, після котрого певно і в церковному поставлено „невидима и неустроена“, чи так, як переложено в англицьких або нїмецьких та инших виданнях біблїйного товариства, дарма, що деякі рабіни не знають, як докладно переложити „тогу вабогу“ а сам Франко каже, що „лїпше було би“ лишити ті слова без перекладу.
Що до єврейського сьвітогляду, то годить ся тут ще зазначити, що в ньому представлено монотеістичне розуміннє сотворення сьвіта. Тут сьвідомо піднесений протест проти того, як люде старого орієнту розуміли постаннє сьвіта. Коли вавилоньсько-ассирийський сьвітогляд вчив, що сьвіт був Мардуком тілько упорядкований, то перва книга Мойсея вчить, що сьвіт був з нїчого сотворений. Не всесьвітний будівничий, що
- ↑ В книжочцї „Поема про сотворенє сьвіта“, що вийшла 4 місяцїв пізнїйше, поправлено оба ті слова.
