що схочуть приготовлюватись до академічної кариєри.
Після тої заяви мінїстра сказав проф. д-р Пулюй, попросивши о слово: Як Його ексцелєнция запримітили, то се правда, що не рідко так буває, що і на нїмецьких унїверзитетах дуже тяжко знайти відповідні сила для опорожнених катедр, хоч унїверзитети вже є, тай не бракує їм средств, щоб виховати нове поколїнє людий науки, а те молоде поколїнє завсїгди має певні вигляди, що може колись таки дочекатись катедр, які вже є. Длятого і не повинно-б нїкого дивувати, колиб для руського унїверзитету, що має бути доперва оснований, не для всїх катедр знайшлись відповідні наукові сили. З другого боку не так то й лихо стоїть річ між Русинами з тими науковими силами, як се Його ексцелєнциї дорадник його представив, і нехай буде бесїдникови вільно вказати тільки на тих фахових людий, що з немалими успіхами працюють на нїмецьких, польських, росийських і чеських унїверзитетах.
До того-ж ще й руська академічна молодїж майже самі незаможні люди, що, скінчивши академічні студиї, примушені братись за такі практичні званя, що їм забезпечують житє. При дуже малих виглядах для науково осьвічених Русинів добитись колись до катедри, буде й кожному розумно, що інтелїґентні Русини тільки зовсїм виїмково можуть пускатись на непевні шляхи висшої науки, на яких тільки найвитревалїйші і найспосібнїйші з них могли досї дочекатись катедр на чужомовних унїверзитетах, де і пропали для свого народу. Бесїдник пересьвідче-
