Сторінка:Іван Пулюй. О руський унїверезитет у Львові (1904).pdf/28

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
29

якби не знайшлись близші нам люди науки, або самі таки Русини. Професора для ґеометриї ми певно знайдемо, або між професорами на руських ґімназиях в Галичинї, або на унїверзитетах на Українї. Та хочби нам прийшлось покликати на сю катедру якого Чеха або иньшого Славянина, а навіть Поляка, та коли вони обовяжуть ся за якийсь певний час викладати нашою мовою, то і такий професор не був би на шкоду, а в користь руському народови. Так бо робили культурне дїло своє і другі нациї.

Чехи покликали перед яких двайцять роками проф. д-ра Горбачевського на катедру хемії до Праги, хоч він тоді не вмів чеської мови, і не жалують того. Проф. Горбачевський не тілько причинив ся своїми працями до наукового чеського скарбу, але й виховав їм цїлі ґенерациї хеміків, тай написав навіть підручник чеською мовою, який будуть незабаром друкувати. Ось вам, Русини, ще й доказ, як найкрасші, найблагороднїйші духові сили ваші, жемчуги ваші, пропадають для вас тому, що нема свого унїверзитету, тай як руські наукові сили працюють для скарбовень чужих наций.

Скажемо ще й про д-ра Пулюя, що є тепер професором елєктротехнїки на нїмецькій технїцї в Празї, що колись запрошували його мінїстер осьвіти і мінїстер-президент Стамбулов на катедру фізики до Софії, де був професором і покійний Драгоманов, і лишали йому до волї викладати фізику хочби на русько-українській мові. Проф. д-р Пулюй зістав ся таки в Празї, а чим був і є він як фізик і елєктротехнїк для Нїмцїв і для їх