Орґанїзуйте народні кадри, щоб в тих кадрах високо стояв стяг непорочної національної чести і щоб під тим стягом була між людьми єдність, взаїмна пошана і вірність для свого народу, памятаючи, що згода будує, а незгода руйнує. Оружє ваше нехай буде просьвіта і наука! У безутомній праци наповняйте засїки і комори ваші добром землї руської і добром всесьвітних наук, та нехай буде у вас ще як найбільша економія і ощадність сил ваших духових, як і достатків материяльних. Не марнуйте добра вашого, а зберегайте для дїтий ваших і на той час, коли будуть жадати жертв ваших для сьвятого дїла.
На самих мінїстрів не надїйтесь! Сила і спасенє ваше лежить більше у вас самих, та у всесьвітних науках, для котрих і вам треба мати свій храм народний, свій унїверзитет на земли руській, у Львові. Будемо же єго не дожидати від ласки вельмож, заложивши руки, а здобувати, не жалуючи жадних трудів та жертв, без яких нема здобутків на сьвітї. Без свого унїверзитету руський нарід не нация, а раб для такого вельможного панства, що легкої поживи шукає.
Мусимо-ж ще з цїлою сьвідомостию і рішучостию жадати і від правительства, – що, правда, має певні права до нас, але має і певні обовязки про нас – щоб воно не спиняло на нашій землї руській осьвіти і житя культурного, на яке і наш нарід має таке-ж саме право, як нарід польський, або й німецький, не тільки по основному закону державному, але й по закону Божому, по за-
