реймаючи з неї головну концепцію історії середнїх віків та майже всї найважнїйші подробицї, хоч окрім деяких цитатів я не перекладав із неї дословно нїчого, і в своїм представленю користував ся також деякими иншими жерелами. Найважнїйшим доповненєм отсего нового виданя треба вважати роздїл VI., у якім на основі цітованої там книжки Крафта та нїмецької історії італїйської лїтератури Ґаспарі подано з поясненями вибір лїричної та лїрично-дідактичної поезії Данта. Дуже богато доповнень та пояснень додано до вибору уступів із усїх трьох частий „Божественної Комедії“, найбільше з „Підземелля“, менше з „Чистилища“, а найменше з „Раю“. Нема сумнїву, що у всїх трьох частях сеї поеми знайшлось би ще не одно таке, то могло би зацїкавити сучасного читача, та про те я не хотїв занадто обтяжати його тими уступами, що інодї при читаню вимагають незвичайного напруженя уваги та фантазії, і надїю ся, що не пропустив нїчого важнїйшого, а дав і піднїс не одно таке, на що доси навіть фахові спеціялїсти, критики та коментатори не звертали уваги.
Випускаючи в світ отсю книжку я висловляю лиш одно бажанє, аби українська публїка присвятила їй хоч десяту часть тої уваги, скілько я вложив у отсю працю, зглубляючи думки та картини ґенїяльного письменника та передаючи їх нашою мовою як найблизше до оріґіналу.
Писано д. 3. падолиста 1912.
