Ся остатня строфа дала привід до малого непорозуміня такого совісного перекладача, як Кароль Айтнер, який переклав її ось як:
Und kann auch diese maladeite Rotte
Zu wahrhafter Vollendung nie gelangen,
So hofft sie's doch in Zukunft mehr als früher.
Із сього виходило би, що грішні душі в Підземеллю мають надїю дожити в будущинї до зменшеня своїх мук. Се одначе не передає докладно погляду Данта чи Вірґілїя висловленого в сьому місцї, де сказано дословно:
Tuttochè questa gente maladetta
In vera perfezion giammai non vada,
Di là, più che di quà, essere aspetta.
Що по нашому значить: „Тому, що сей проклятий люд нїколи не дійде до правдивої досконалости, — остатнїй рядок троха темний і значить дословно: „По тім боцї надїє ся бути більше як по сьому“. Італїйський коментатор Боккачіо додав до сих слів поясненє: „Sara più tormentata che adesso — буде терпіти більше мук (у вічности) нїж доси“.
При кінцї шестої піснї Данте з Вірґілїєм доходять до четвертого круга, на якого вступі демон Плют, „великий ворог“, їх зустрічає чортівським окликом „Pape Satan, pape Satan, aleppe!“ Коментатори доси не могли вияснити сего оклику, особливо його останнього слова. На мої думку се остатнє слово відповідає слову „Nempe“, вживаному львівськими духами в значіню: „Ходи сюди! Уважай! Слухай! „Раре“ очевидно значило би стільки що „тату“, „отче“. Вірґілїй втишує демона, якого лає назвою „проклятого вовка“, короткими словами і показом, що їх прихід дїєть ся з божої волї.
І мов вітрила ті надуті вітром,
Як машт зломаєть ся, падуть до долу,
Так само в низ упав сей дух жорстокий.
