Сторінка:Іван Франко. Зівяле листя. Третє видання. 1922.djvu/51

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 —  47  — 



Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.

Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає…
Молодий вогонь в душі
Меркне, слабне, погасає.