пр. у журналї »Tydzień polski« з 1879. р. у статтї »Ruteńcy[1]« змалював декілька насмішливих образків із відомих тодї провідників галицьких Українцїв.]
Та з другого боку для галицьких верховодів він стає відомим і »небезпечним« соціялїстом, — і в цьому тільки треба шукати причин нових переслїдувань Франка, які спали на нього з початком 1880. р. і зазначили ся другим арештом поета.
Другий арешт. — Широка поетична дїяльність. — »На днї«. — »Світ«. — »Фавст«. — »Захар Беркут«. — Співробітництво в »Дїлї«, »Зорі« й »Зеркалї«. — Подорож до Київа, одружіння. — »Наукова Біблїотека«. — »Лїтературно-Наукова Біблїотека«. — В наймах у сусїдів (Kurjer Lwowski). — Перше видання »З вершин і низин«. — »Ідилля«. — »Панські жарти«. — »Веселка« й »Перший вінок«. — »Товариш«. — Співробітництво у »Правдї«. — »Смерть Каїна«. — Третїй арешт. — »Жидівські мельодії« й »Тюремні сонети«.
Другий арешт Франка зчинив ся при досить цїкавих обставинах. На початку 1880. р. (мабуть, із початком березня) виїхав він зі Львова до села Березова в коломийському повітї, щоб якийсь час пробути у близької йому людини, К. Ґеника. Але ж у містечку Яблонові його
- ↑ Слово »Рутенець« для колишньої австрійської частини України відповідає »Малоросові« на Приднїпрянщинї. Обидва вони залякані, нїчого не хочуть, нїчого не бажають, на все завсїди згодні, до всього скрізь льояльні, »хитрі, та не дуже«, як каже наш селянин. »Рутенець« не хотїв нїчого знати поза чорножовтими стовпами, »Малорос« почував себе мов у раю під червоно-синьо-білим прапором, той »любив« свойого цїсаря, другому добре було під православним царем. А як що дадуть було з ласки, то й один і другий із подякою приймав і вихвалював своїх добродїїв…
