Сторінка:Іван Франко. Манїпулянтка й иньші оповідання. 1906.djvu/141

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 133 —

мов би в тім голосї тонула вся його надїя на тихе щастє.

— Гірка моя доле! — прошептав Митро і повернув у свій вигін до бідної, вербами обсадженої хатини, де жила його стара мати. З між густих зелених верб чути було по хвилї парубоцький голос, що виводив пісню:

 Ой ще кури не піли,
 Кажуть люде: день білий!
 Ой вийди, вийди, хороша дївчино,
 Поговори зо мною!

 Лолин у червнї 1876.