Цю сторінку схвалено
— 133 —
мов би в тім голосї тонула вся його надїя на тихе щастє.
— Гірка моя доле! — прошептав Митро і повернув у свій вигін до бідної, вербами обсадженої хатини, де жила його стара мати. З між густих зелених верб чути було по хвилї парубоцький голос, що виводив пісню:
Ой ще кури не піли,
Кажуть люде: день білий!
Ой вийди, вийди, хороша дївчино,
Поговори зо мною!
Лолин у червнї 1876.
